Актуальність:

         Сприйнятливість населення до грипу дуже висока у людей всіх вікових груп, найбільша захворюваність – у дітей віком від 1 до 14 років, (що в 4 рази вище, ніж у літніх осіб). Відносно рідкісними є випадки грипу тільки серед дітей перших місяців життя, які одержали пасивний імунітет від матері, з  6-місячного віку діти можуть легко інфікуватися;

         Епідеміологічну небезпеку інфікованої вірусом грипу людини визначають два фактори кількість вірусу в слизу верхніх дихальних шляхів та виразність катарального синдрому. Інфікувальна доза вірусу для людини становить близько 0,0001 мл носоглоткового секрету.

         В інкубаційному періоді віруси грипу виділяються в поодиноких випадках, у розпал хвороби – досить інтенсивно. Інтенсивне виділення вірусу зберігається й у періоді реконвалесценції після нормалізації температури, за наявності залишкових катаральних явищ у дихальних шляхах, воно більш тривале у дітей, ніж у дорослих. Описані окремі випадки виявлення  вірусу з дихальних шляхів через 20 – 40 і навіть 150 – 180 днів після початку хвороби.

Поради здоровим членам родини:

         Уникати місць скупчення людей, оскільки інфекція передається лише від хворої людини та запобігати тісному контакту з хворими у яких нежить, кашель, гарячка тощо.

         Обмежити користування телефонними апаратами спільного використання, обробляти кожні дві години дезінфікуючими розчинами телефонні трубки та ручки дверей, уникати рукостискань та поцілунків.

         Регулярно провітрювати помешкання, спати з відкритою кватиркою, уникати протягів. Тепло вдягатися, кожні 2 – 3 години мити руки та обличчя з милом та використовувати одноразові рушники;

         Кожні 3 – 4 години промивати порожнину носа та рота використовуючи сольовий розчин, приготовлений в домашніх умовах (1 чайну ложку на 1 літр води) або фізіологічний розчин хлориду натрію. Змазувати слизову носа оксоліновою маззю при виході із дому.Повноцінно харчуватися.

• При появі перших симптомів хвороби (лихоманка, біль у м’язах, сухий кашель) негайно викликати лікаря додому, а не відвідувати заклад охорони здоров’я. Не займатися самолікуванням.

Пам’ятка пацієнту:

• Грип – це гостра вірусна інфекція, що легко поширюється в громаді;
• Грип циркулює у всьому світі, їм може захворіти будь-хто з будь-якої вікової групи;
• Грип викликає щорічні сезоні епідемії, пік яких в районах з помірним кліматом припадає на зиму;
• Грип являє собою серйозну проблему охорони здоров’я, що викликає тяжкі хвороби та призводить до летальних випадків в групах населення підвищеного ризику;
• Епідемія може справляти негативну дію на економіку в зв’язку зі зниженням продуктивності трудових ресурсів та створювати надмірне навантаження для системи охорони здоров’я;
• Щеплення – це самий ефективний шлях профілактики інфекції.

Загальна інформація

         Сезонний грип – це гостра вірусна інфекція, що викликається вірусом грипу. Існує три типи сезонного грипу – А, В та С. Віруси грипу типу А поділяються на підтипи, в залежності від різних видів та комбінації поверхневих білків вірусу. Серед багатьох підтипів вірусів грипу А в даний час серед людей циркулюють підтипи грипу A(H1N1) и A(H3N2). Віруси грипу циркулюють у всіх частинах світу. Випадки захворювання на грип типу С виникають набагато рідше ніж захворювання на грип типу А чи В. Через це вакцини проти сезонного грипу містять лише віруси грипу А та В.

Прояви грипу

         Для сезонного грипу притаманні раптова поява гарячки, кашель (як правило сухий), головний біль, м’язовий біль та біль у суглобах, сильне нездужання (погане самопочуття), біль в горлі та нежить. Більшість людей одужують протягом тижня без будь-якої медичної допомоги. Але грип може призводити до розвитку тяжких ускладнень чи смерті у людей з підвищеним ризиком. Час між інфікуванням та захворюванням, відомий як інкубаційний період, триває близько двох днів.

Хто піддається ризику

     Щорічні епідемії грипу можуть справляти серйозний вплив на всі вікові групи, але найбільший ризик розвитку ускладнень загрожує дітям віком до двох років, дорослим віком 65 років та старше, людям будь-якого віку з певними хворобами, такими як хронічні хвороби серця, легень, нирок, крові і хвороби обміну речовин  чи з ослабленою імунною системою.

Передача інфекції

         Сезонний грип передається легко та може швидко поширюватися в школах, домах для людей літнього віку та інвалідів, на підприємствах та в містах. Коли інфікована людина кашляє, маленькі краплі, що містять віруси грипу потрапляють у повітря. Їх може вдихнути інша людина и зазнає впливу вірусу. Вірус може також поширюватися через руки, що інфіковані вірусом. Для попередження поширення люди підчас кашлю повинні прикривати рота та носа хусткою та регулярно мити руки.

Лікування

     За допомогою противірусних лікарських засобів проти грипу, можна ефективно попереджувати та лікувати хворобу. Існують такі інгібітори нейрамінідази (протигрипозні лікарські засоби): озельтамивір та 2 занамівір. У деяких вірусів грипу розвивається стійкість до противірусних препаратів, що є причиною зниження ефективності лікування. ВООЗ проводить моніторування чутливості вірусів грипу, що циркулюють до противірусних препаратів.

     З метою забезпечення ефективності і безпечності фармакотерапії необхідно дотримуватись рекомендацій із застосування лікарських засобів, призначених лікарем, та інструкції для медичного застосування препаратів. До завершення курсу лікування слід зберігати первинну та/або вторинну упаковку лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу.

Сезонні епідемії

         В районах з помірним кліматом епідемії грипу виникають щорічно в осінньо-зимовий період року. Хвороба призводить до госпіталізації та смерті переважно в групах з підвищеним ризиком (діти віком до двох років, люди похилого віку та пацієнти з хронічними хворобами). У всьому світі ці щорічні епідемії викликають приблизно 3 – 5 мільйонів випадків тяжкої хвороби та приблизно 250 000 – 500 000 смертельних випадків. Більшість смертельних випадків, що пов’язані із грипом, в промислово розвинутих країнах виникають серед людей віком 65 років та більше.

Наслідки хвороби

     Грип може призводити до серйозних проблем в сфері охорони здоров’я та економіки. У розвинених країнах епідемії можуть призводити до чисельних пропусків роботи через хворобу та зниженню працездатності. В піки захворюваності місцеві заклади охорони здоров’я можуть бути перенавантаженні хворими людьми, які звертаються за медичною допомогою. Більшість людей одужують від грипу, але частина потребує госпіталізації, а деякі помирають від цієї хвороби. Мало відомо про наслідки епідемій грипу в країнах, що розвиваються.

Профілактика

     Найбільш ефективним шляхом профілактики хвороби чи її тяжких наслідків є щеплення. Більше 60 років використовуються безпечні та ефективні вакцини. Серед здорових дорослих людей вакцина може попередити захворювання на грип на 70% – 90%. Серед людей похилого віку вакцина зменшує кількість тяжкого перебігу грипу та ускладнень на 60% та летальних випадків – на 80%.

     Щеплення особливо важливі для людей з груп підвищеного розвитку серйозних ускладнень грипу, а також для людей, що мешкають разом з людьми з груп підвищеного ризику чи здійснюють догляд за ними.

     ВООЗ рекомендує щорічні щеплення наступним групам населення (в порядку зменшення значущості):

• мешканці будинків для людей літнього віку та будинків інвалідів;
• люди похилого віку;
• люди з хронічними хворобами;
• інші групи, такі як вагітні, працівники охорони здоров’я; люди, що займають відповідальні посади; а також діти віком від шести місяців до двох років.

Дії адміністрації

         Впродовж сезону грипу розмежувати години прийому хворих пацієнтів та здорових (наприклад, дітей до року). Адміністрації ЗОЗ перед кожним сезоном грипу забезпечити можливість щеплення своїх медичних працівників та забезпечити можливість отримання противірусної хіміопрофілактики своїм медичним працівникам, які не отримали щеплення проти грипу в цьому році.

         При збільшенні кількості хворих на грип та ГРІ в громаді вносити зміни в план роботи шляхом організації телефонного моніторингу стану здоров’я дітей раннього віку, вагітних, матерів-годувальниць, пацієнтів, які відносяться до груп ризику; пацієнтів, що знаходяться на тривалому лікуванні ацетилсаліциловою кислотою, імуносупресантами; осіб з підвищеною вагою – понад 30% від норми, в т.ч. з великою м’язовою масою, пацієнтів на гемодіалізі.

Звернути увагу:

• Не щеплені діти віком 12 – 24 місяці;
• Пацієнти з астмою або іншими хронічними хворобами легень, такими як кістозний фіброз у дітей або хронічне обструктивна хвороба легень у дорослих;
• Особи із хронічними хворобами серця;
• Особи, які мають імуносупресивні розлади або отримують імуносупресивну терапію, ВІЛ-інфіковані,
• Онкохворі;
• Пацієнти з серповидно-клітинною анемією та іншими гемоглобінопатіями;
• Пацієнти із хворобами, що потребують тривалого лікування аспірином, такі як ревматоїдний артрит або хвороба Кавасакі;
• Пацієнти з хронічними метаболічними хворобами, такими як цукровий діабет, ожиріння;
• Особи з хронічними хворобами нирок, хронічними хворобами печінки, певними неврологічними хворобами (у тому числі нервово-м’язовими, нейрокогнітівними хворобами та епілепсією, але не включаючи аутизм);
• Вагітні та породіллі (впродовж 14 днів після пологів);
• Дорослі віком >65 років;
• Соціально незахищені верстви населення;
• Мешканці будь-якого віку будинків для інвалідів або інших закладів тривалого догляду, гуртожитків тощо.

Клінічна картина:

     -    Інкубаційний період 1-7 днів;

     -   Раптове підвищення температури понад  38º С (іноді температура не характерна);

     -    Біль в горлі, головний біль;

     -    Фарингіт;

     -    Кашель;

-   Біль у м’язах;

-   Інколи блювота, діарея.

Необхідні дії лікаря ЗП-СМ:

• Призначити ліжковий режим впродовж гострого періоду;
• Призначити вживання великої кількості рідини;
• Призначати противірусні лікарські засоби (інгібітори нейрамінідази – озальтомивір, занамівір);
• Призначати патогенетичне лікування (наприклад, оксигено­терапія), та/чи симптоматичне (наприклад, при гарячці – жарознижувальні (окрім ацетилсаліцилової кислоти);
• При сухому кашлі – протикашльові, при вологому кашлі – відхаркувальні та муколітичні засоби;
• При нежиті – деконгестанти та сольові розчини для носа тощо;
• Пацієнтам з тяжким перебігом грипу призначити антибактеріальні препарати і негайно направити пацієнта на госпіталізацію.

Покази до негайної госпіталізації:

         Грипоподібне захворювання, що супроводжується температурою           38-40 С, ознобом, різкою слабкістю, цианозом (різкою блідістю), задухою, фізикальними змінами в легенях. Геморагічні прояви: геморагічна висипка, кровохаркання, багаторазове блюванням та діарея (понад 3 рази). Брадикардія, аритмія.

Лікар-інфекціоніст                                                      Тищенко Д.В.